Як скласти ЗНО на максимум? Поради випускників, які отримали по 200 балів

ПАМ'ЯТКА

«10 ПОРАД, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ПОКРАЩИТИ ВАШЕ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я»:

• підтримуйте зв'язок з друзями та родиною через телефонні дзвінки,
• відеодзвінки чи соціальні мережі;
• поговоріть про речі, які вас хвилюють;
• спробуйте зрозуміти проблеми інших людей;
• розробіть режим дня в нових умовах: купівля продуктів, робота з дому, тощо;
• піклуйтеся про своє тіло: регулярно займайтеся спортом, їжте добре
• збалансовану їжу і пийте достатньо води. Уникайте куріння і вживання алкоголю;
• читайте менше новин про пандемію і ретельно вибирайте джерела;
• не уникайте складних почуттів: є речі, які ви не можете контролювати. Але ви
• можете спробувати зосередитися на тому, що ви можете змінити, - наприклад, на
• своїй поведінці;
• робіть те, що вам подобається;
• зосередьтеся на сьогоденні і пам'ятайте, що ця ситуація - тимчасова;
• дотримуйтеся режиму сну. Відмовтеся від кофеїну та уникайте світла від екранів комп'ютерів, телевізорів і мобільних гаджетів перед сном.

ПРИТЧА «ТРИ СИТА СОКРАТА»

В умовах інфодемії слід підвищувати комунікативну культуру педагогів у ЗЗСО.
Дана притча має бути завжди присутня у ментальній сфері людини.

Один чоловік запитав у Сократа:
- Знаєш, що мені сказав про тебе твій друг?
- Зачекай, - зупинив його Сократ, - просій спочатку те, що збираєшся сказати, через
три сита.
- Три сита?
- Перш, аніж що-небудь говорити, потрібно це тричі просіяти. Спочатку через сито
правди. Ти впевнений, що це правда?
- Ні, я просто чув це.
- Значить, ти не знаєш, це правда чи ні. Тоді просій через друге сито - сито доброти.
Ти хочеш сказати про мого друга щось хороше?
- Ні, навпаки.
- Виходить, - продовжував Сократ, - ти збираєшся сказати про нього щось погане,
але навіть не впевнений в тому, що це правда. Спробуємо третє сито - сито користі.
Чи так вже необхідно мені почути те, що ти хочеш розповісти?
- Ні, в цьому немає необхідності.
- Отже, - підсумував Сократ, - в тому, що ти хочеш сказати, немає ні правди, ні
доброти, ані користі. Навіщо тоді говорити?

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЗДАЧІ ЗНО 

  Задовго до ЗНО

• Спочатку підготуй місце для занять. Забери зі столі усі зайві предмети, зручно розклади свої зошити, підручники, ручки тощо;
• Можна доповнити інтер'єр кімнати жовтим та фіолетовим кольорами, оскільки вони підвищують розумову активність. НЕ потрібно перефарбовувати стіни, а достатньо картини, занавіски, серветки, лампи, тощо. Також цікаво зауважити, що за твердженням вчених запах лимону у вашій кімнаті підвищує розумову працездатність на 20%.
• Склади план своєї роботи. Перед тим визнач - Хто ти є ? - сова чи жайворонок. Склади план занять на кожен день. Важливо чітко знати, що ти робиш і не говорити усім оточуючим: « Я займаюся чи готуюсь» , а « Я вивчаю саме певний розділ, конкретний матеріал»;
• Починай із найважчого, але посильного. Легше і приємніше залишай на після обіду
• Змінюй заняття із відпочинком. Психологи встановили, що оптимальна тривалість заняття 30-40 хв. Максимум уваги досягається після 10-15 хв. від початку роботи. Тривалість перерв у першій половині дня не повинна перевищувати 5-10 хв. У другій половині дня тривалість кожної наступної перерви збільшуйте на 5 хв. Не забувай у час відпочинку робити зарядку, займатися спортом, робити короткі прогулянки, допомагати батькам, тобто повністю відволікатися від навчання на короткий час. .
• Тренуйся щоденно робити тести. Роби це із секундоміром.
• Не потрібно заучувати напам'ять певні тексти, вчися робити короткі записи, нотатки, регулярно їх переглядай.
• Регулярно повторюйте матеріал, бажано через 10 хв, після того, як ви вивчали новий матеріал, а згодом через добу. Кожне наступне повторення повиннно бути коротшим попереднього.
• Займайся самопереконанням, При всій свій простоті, це є дуже дієва зброя. Повторюй про себе «Я знаю багато, я спокійний, я впевнений, я розумний і т.д. , я напишу добре тестування».

Багато хто вважає, що щоб повністю підготуватися до іспитів бракує одного дня. Ценеправильно. Вже після обіду важливо припинити готуватися, здійснити прогулянку на
свіжому повітрі, прийняти душ, підготувати одяг, документи, інші необхідні речі.

У день ЗНО

• Будь сконцентрованим. Не звертай уваги на поведінку оточуючих. Для тебе повинен існувати лише текст завдань і годинник.
• Дій швидко, але не поспішай. Перед тим як дати остаточну відповідь , двічі прочитай завдання, переконайся, що ти правильно зрозумів, що від тебе вимагається.
• Спочатку берись за ті завдання, у правильності відповідей на які ти не сумніваєшся.
• Пропускай! Потрібно навчитися швидко пропускати важкі і незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися.
• Читай завжди уважно завдання до кінця. Розуміти завдання з перших слів і добудовувати закінчення за допомогою власної уяви - це надійний шлях до помилок.
• Думай лише про поточне завдання. Коли ти бачиш нове завдання, забуть про попереднє.
• Якщо попереднє завдання тобі не під силу, забудь про цю проблему. Наступне завдання це шанс набрати додаткові бали.
• Використовуй методику виключення. Якщо не знаєш правильної відповіді , то можна розпізнати усі невірні відповіді в силу їхньої абсурдності.
• Заплануй два круги. Завжди перевіряй себе. Навіть якщо відповідь легка і однозначна на перший погляд.
• Вгадуй. Довірся власній інтуїції і вона разом із твоїм логічним мисленням допоможе тобі.

Програма дистанційної психопрофілактичної взаємодії з педагогічними працівниками: 

«ДУМАЙ ПРО СЕБЕ, ЩОБ БУТИ ЕФЕКТИВНИМ ДЛЯ ІНШИХ»

Обгрунтування проблеми.

Розвиток сучасного суспільства характеризується трансформаційними процесами в усіх сферах життя, які особливим чином впливають на особистість педагога. Постійні вимоги суспільства до особистості педагога в умовах освітніх інновацій, реальний стан особистісної готовності освітян до професійної діяльності, недостатньо високий статус вчителя у суспільстві спричиняють у нього високу емоційну напруженість, велику кількість факторів стресу та низьку задоволеність життям. Низька якість життя, постійна нестача часу, робочі перевантаження, складність виникаючих педагогічних ситуацій, дистант, соціальна оцінка, невизначеність життя негативно впливають на психологічне благополуччя та фізичне здоров'я вчителів. Поряд з цим, суспільство та освітній простір зокрема, потребують психологічно стійких, успішних та соціально-адаптованих педагогічних працівників.

Психологічний стан педагога лежить в основі всіх процесів та явищ освітнього простору і має чіткий відбиток на психіці дитини і її навчальних показниках. Ефективність процесу формування гармонійно розвиненої особистості школяра знаходиться у прямій залежності від нервово-психічного стану кожного вчителя.

Слід зазначити, що педагогічна діяльність по своїй суті є стресогенною і такою, яка разом із ситуацією пандемії, породжують ті чи інші нервові та психічні розлади особистості. У сучасних умовах фахової діяльності, учитель постійно перебуває у стані стресу та внутрішньої напруги, які формують фізіологічні передумови для виникнення нервово-психічних розладів.

Ситуація, яка склалася у частині психічного здоров'я вчителів спонукає до проведення психопрофілактичних та психокорекційних заходів, щодо забезпечення умов для гармонізації нервово-психічного статусу кожного педагога.

З метою забезпечення психологічного супроводу психічного та фізичного здоров'я педагогів ЗЗСО Красилівського району, Красилівської ОТГ, Антонінської ОТГ навчально-методичний центр психологічної служби відділу освіти, культури, молоді та спорту Красилівської РДА впроваджує програму дистанційної психопрофілактичної взаємодії з педагогічними працівниками: «ДУМАЙ ПРО СЕБЕ, ЩОБ БУТИ ЕФЕКТИВНИМ ДЛЯ ІНШИХ».

Мета програми: надати психологічну та психокорекційну допомогу учителям, які мають симптоми депресії та тривожних розладів, панічні атаки, нав'язливі думки, негаразди у стилі життя.

Реалізація програми включає чотири кроки.

Крок №1. Педагог самостійно проходить три психодіагностичних методики: аналіз якості життя, аналіз наявності ознак депресії та тривожних розладів, аналіз ступеня тривоги.

Крок №2. Педагог самостійно обраховує результати діагностики.

Крок №3. У випадку наявності депресії, тривожного розладу, високої рівня тривоги педагог звертається за консультацією до практичного психолога.

Додаток 1

Методики для самодіагностики

1. ШКАЛА ТРИВОГИ І ДЕПРЕСІЇ

Інструкція.

Прочитайте уважно кожне твердження, і обведіть кружечком відповідну цифру зліва біля варіанта відповіді, яка найбільшою мірою відповідає тому, як Ви себе почували протягом останніх двох тижнів. Не роздумуйте занадто довго над кожним твердженням. Відповідь, яка першою приходить Вам у голову, завжди буде більш вірною.

· Я відчуваю напруженість, мені не по собі.

3 Весь час.

2 Часто.

1 Час від часу, іноді.

0 Зовсім не відчуваю.

· Те, що раніше приносило мені велике задоволення, і зараз викликає у мене таке ж почуття.

0 Безумовно це так.

1 Напевно, це так.

• Лише в дуже малому ступені це так.

3 Це зовсім не так.

· Я відчуваю страх, здається, ніби щось жахливе може ось- ось статися.

• Безумовно це так, і страх дуже сильний.

2 Це так, але страх не дуже сильний.

1 Іноді, але це мене не турбує.

0 Зовсім не відчуваю.

· Я здатний розсміятися і побачити в тій чи іншій події смішне.

0 Безумовно це так.

1 Напевно, це так.

• Лише в дуже малому ступені це так.

3 Зовсім не здатний.

· Неспокійні думки крутяться у мене в голові.

• Постійно.

2 Велику частину часу.

• Час від часу і не так часто.

0 Тільки іноді.

· Я відчуваю бадьорість.

3 Зовсім не відчуваю.

2 Дуже рідко.

1 Іноді.

0 Практично весь час.

· Я легко можу сісти і розслабитися.

0 Безумовно це так.

1 Напевно, це так.

• Лише зрідка це так.
• Зовсім не можу.

· Мені здається, що я почав все робити дуже повільно.

3 Практично весь час.

2 Часто.

1 Іноді.

• Зовсім ні.

· Я відчуваю внутрішнє напруження або тремтіння.

0 Зовсім не відчуваю.

1 Іноді.

• Часто.
• Дуже часто.

· Я не стежу за своєю зовнішністю.

3 Безумовно це так.

• Я не приділяю цьому стільки часу, скільки потрібно.

1 Може бути, я став менше приділяти цьому уваги.

0 Я стежу за собою так само, як і раніше.

· Я відчуваю непосидючість, немов мені постійно потрібно рухатися.

• Безумовно це так.

2 Напевно, це так.

• Лише в деякій мірі це так.

0 Зовсім не відчуваю.

· Я вважаю, що мої справи (заняття, захоплення) можуть принести мені почуття задоволення.

• Точно так само, як і зазвичай.
• Так, але не в тій мірі, як раніше.
• Значно менше, ніж зазвичай.

3 Зовсім так не вважаю.

· У мене буває раптове відчуття паніки.

3 Дуже часто.

2 Досить часто.

• Не так уже часто.

0 Зовсім не буває.

· Я можу отримати задоволення від гарної книги, радіо чи телепрограми.

• Часто.
• Іноді.
• Рідко.
• Дуже рідко.

"Ключ"

Субшкала Т - "тривога": непарні пункти 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13.

Субшкала Д - "депресія": парні пункти 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14.

Обробка результатів

Шкала складається з 14 тверджень, які поділяються на дві шкали: "тривога" (непарні пункти - 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13) і "депресія" (парні пункти - 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14). Кожному твердженню відповідають чотири варіанти відповіді, що відображають градації вираженості ознаки і кодуються за наростанням тяжкості симптому від 0 (відсутність) до 3 (максимальна вираженість).

Обробка результатів полягає в підрахунку сумарного показника за кожною шкалою.

Інтерпретація результатів

0-7 - норма (відсутність достовірно виражених симптомів тривоги і депресії);

8-10 - субклінічно виражена тривога/депресія;

11 і вище - клінічно виражена тривога/депресія.

Показник 9 і вище означає, що Вам рекомендована психологічна консультація.

2. ШКАЛА ОЦІНКИ РІВНЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ

Оберіть відповідну цифру біля варіантів відповіді справа і підсумуйте загальний результат.*

1.Оцінка себе здоровим

0 - немає здоров'я

1 - погане

2 - добре

3 - чудове

2.Реалізованість

0 - нереалізований

1 - частково

2 - реалізований в основному

3 - реалізований над- планово

3.Любов

0 - ніхто не любив і не любить

1 - в минулому любили

2 - люблять лише близькі

3 - люблять рідні, близькі та інші люди

4.Гедонія

0 - відсутність радості від життя

1 - іноді дещо приносить задоволення

2 - отримує задоволення від життя

3 - постійно задоволе- ний життям

5.Друзі

0 - не було і немає

1 - були, зараз немає

2 - є, але рідкі зустрічі

3 - є, і зустрічі часті

6.Соціальна активність

0 - повна відсутність

1 - незначна

2 - активний, але не постійно

3 - активний і постійно

7.Фінансове благополуччя

0 - значні проблеми

1 - недостатнє

2 - задоволений, але частково

3 - повнісю задоволений

8.Сумісне проведення часу в сім'ї, з друзями

0 - відсутнє

1 - іноді

2 - доволі часто

3 - дуже часто

9.Задоволення від роботи

0 - незадоволений

1 - частково

2 - задоволений

3 - дуже задоволений

10.Соціальний статус

0 - незадоволений

1 - частково

2 - задоволений

3 - дуже задоволений

Рівень

Бали

Дуже високий

25-39

Високий

19-24

Середній

13-18

Низький

7-12

Вкрай низький

0-6

Показник 13 і нижче означає, що Вам рекомендована психологічна консультація.

3. ШКАЛА САМООЦІНКИ ТРИВОГИ

Обведіть кружечком ствердження, які відповідають Вам та Вашим відчуттям протягом

щонайменше 2-х останіх тижнів. Будьте щирі у своїх відповідях.

Я відчуваю нервозність

Мені важко прийняти рішення

У мене є відчуття тремтіння

Я не можу розслабитися та відпочити

Я підвищено лякливий (а)

У мене з'явилося ускладнення дихання

У мене є раптові безпричинні страхи

У мене буває відчуття нападу жару, чи холоду

У мене є тривожне

і неприємне передчуття чогось недоброго

Останнім часом мені важко зосередитися на кінострічках, книгах, газетах, журналах, музиці

Я не відчуваю насолоди від життя

У мене поверхневий сон, або він помітно скоротився

У мене порушений сон

Я частіше відвідую туалетну кімнату

Я постійно напружений (а)

Часто я відчуваю дискомфорт у животі

Із-за страху я уникаю певних місць, або певної діяльності

У мене є проблеми з сексуальним життям

У мене частий головний біль

Я відчуваю «ком» у горлі

Я часто тривожусь із-за дрібниць

У мене з'явилися незрозумілі, неприємні відчуття у тілі

У мене періодично виникає безпричинне серцебиття

Моя вага тіла змінилася

Мені важко зосередитися на певній діяльності

У мене з'явилася непосидючість та сполоханість

У поведінці я став (ла) лякливим (вою) і стурбованим (ною)

Я постійно турбуюсь і переживаю за своїх рідних

У мене є підвищена пітливість

Мені важко зосередитися на звичних справах

При 7 та більше ствердних відповідях, Вам рекомендована психологічна консультація.

Додаток 2

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

За ВООЗ: «Якість життя - це сприйняття людиною своєї позиції у житті, у тому числі фізичного, психічного та соціального благополуччя, залежно від якості середовища, в якому вона живе, а також ступеня задоволення конкретним рівнем життя та іншими складовими психологічного комфорту». У цьому плані важливим є і розуміння складових здоров'я, які впливають на його якість.

Сюди входить: екологія (20%), спадковість (20%), спосіб життя людини (50%), медицина (їй відводиться всього 10%). А також мотивація на здоров'я, розуміння здоров'я, оптимізм.

Якість життя визначається такими компонентами, як біологічні (фізичне і психологічне здоров'я), фізіологічні (задоволення основних біологічних потреб), емоційні (гедонія, духовна гармонія, любов, самоповага, самореалізація), а також фінансове благополуччя.

В основі поняття «якість життя» лежить повноцінність і тривалість. Продовжити життя щонайменше на 30 років можна, якщо ви:

• маєте домашню тварину;
• щасливі у шлюбі;
• маєте вищу освіту;
• спокійні;
• думаєте позитивно;
• харчуєтеся раціонально та повноцінно;

• товаришуєте з великою кількістю людей;
• не маєте ожиріння.

Натомість вкоротити вік на 10 років можна, якщо:

• розлучитися;
• не закінчити школу;
• жити поблизу траси.

Людина здатна ототожнювати якість життя з перспективою існування, щастям, віком тощо. Наприклад, індивідуум схильний до втрати перспективи за умов відсутності або незавершеності сепарації з батьками, недовіри близьких, втраті контакту з дітьми, відсутності самореалізації на роботі, втраті друзів, духовності тощо. Людина переосмислює своє життя (відбувається так званий екзистенціальний криз), а хвороба у цьому стані (як це не парадоксально) дає можливість по-новому подивитися на звичні речі. Загалом той негатив, який несе із собою розлад (депресію, паніку, страх, часто розвал сім'ї тощо) водночас дає можливість створити нову площину для спілкування у родині, налагодити по-іншому контакти з дітьми (хвора людина змушена вести спокійніший спосіб життя), обрати інший спосіб життя (зокрема без шкідливих звичок), розширити інформаційну зону (пошук інформації про хворобу) тощо. Це теж позначається на якості життя пацієнта, бо розлад (хвороба) запускає передусім цілий каскад власних психологічних змін. Звісно, краще бути здоровим, ніж хворим, проте заперечувати новий рівень розуміння проблем хворої людини оточуючими неможливо. З'являється ототожнення якості життя та щастя. Вимальовуються об'єкти щастя: спрямованість на іншого, безконфліктність спілкування, довірливі стосунки, емпатія (співчуття), розуміння іншого тощо.

ТРИВОЖНІ СТАНИ

В останні роки психіатри, психологи все більше використовують поняття три- вожних станів, більш визнаним стає цей термін і серед спеціалістів внутрішньої медицини. Тривожні стани - одне з ключових понять психосоматичної медицини.

Виникненню тривожних станів сприяє цілий ряд моментів життєвої історії: нещасливе дитинство, виховання у дитячому будинку, відчуття ізоляції серед однолітків, шкільні, емоційні, фінансові, поведінкові проблеми, зрада друзів, проблеми у відносинах з членами родини, особливо - близькими родичами, їх нерозуміння (але негативною є і надмірна батьківська опіка), смерть близьких, суворі покарання і сексуальне насильство, серйозні залякування і глузування. Значну роль відіграють правопорушення, вживання наркотиків, алкоголю, порушення харчування, соматичні проблеми зі здоров'ям.

Основні страхи, притаманні людині із тривожними станами - страх критики, начальства, нових ситуацій, бути відторгненим (але і бути в центрі уваги), бути неповноцінним, сказати «ні».

При наявності тривожних станів у людей проявляються зміни як психологічної, так і соматичної сфер. Серед психологічних симптомів - відчуття нервозності, лякливості, стурбованості, раптові безпричинні страхи, тривожне і неприємне передчуття чогось недоброго, відсутність насолоди від життя, важкість зосередження на певній діяльності. Соматичні та вегетативні «маски» тривожних станів, які часто гальмують шлях до встановлення діагнозу тривожних станів, наступні: безпричинне серцебиття, головний біль, порушений, поверхневий сон, відчуття тремору, підвищена пітливість, ускладнене дихання, відчуття гарячки чи холоду, дискомфорт у животі, зміна ваги тіла, відчуття "кому" в горлі та ін.

КРОКИ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ ТА ТРИВОГИ

Визнайте свою тривогу і не намагайтеся її заперечувати.

Не зациклюйтеся на негативній інформації.

Обмежте час, що проводиться в соціальних мережах.

Залишайтеся активним.

Постарайтеся збалансувати харчування і лягати спати вчасно.

Підтримуйте зв'язок з родиною і друзями.